Анкета Дімы Яницького вся информация

кумедний пацан:))))))))))))............УПЦ КП)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) Житіє святого великомученика Димитрія Солунського Святий великомученик Димитрій Солунський був сином римського проконсула в Фессалоніках. (Сучасні Салоніки, слов'янська назва – Солунь). Йшло століття христянства, римського язицтва, духовно зламане і переможене сонмом мучеників і сповідників Розп'ятого Спасителя, збільшувалось гоніння. Батько і мати святого Димитрія були таємними християнами. В потаємній домовій церкві, що була в домі проконсула, хлопчик був таємно охрещений і наставлений в християнській вірі. Коли помер батько, а Димитрій вже досягнув повноліття, імператор Галерій Максиміан, вступивши на престол в 305 році, визвав його до себе і, переконавшись в його освітченності і воєнно-адміністративних здібностях, призначив його на місце батька - проконсула Фессалонікійської області. Головна ціль, що була покладена на молодого стратега, полягала в обороні міста від ворогів і знищенні християнства. Цікаво, що серед загрожуючих римлянам варварів важливе місце займали наші предки слов'яни, які особливо охоче селилися на Фессалонійському півострові. Існує думка, що і батьки Димитрія були слов'янського походження. У відношені до християн воля імператора була виражена тотожньо: “Предавай смерті кожного, хто закликає ім'я Розп'ятого”. Іператор не підозрював, призначаючи Димитрія, яку широку стезю ісповідницьких подвигів надає він тайному подвижнику. Прийнявши призначення, Димитрій повернувся в Фессалоніки і перед усіма сповідував і прославляв Господа нашого Ісуса Христа.Замість того, щоб гнати і страчувати християн, він став відкрито вчити людей міста християнськіій вірі і викорінювати язицькі звичаї та ідолопоклонство. Упорядник Житія, Метафраст, говорить, що він став для Фессалонік у своїй повчальній ревності “другим апостолом Павлом”, тому що саме “апостол народів” заснував колись в цьому місті першу громаду віруючих (1 Фес., 2 Фес.), Святому Димитрію було призначено Господом слідувати за святим апостолом Павлом і в мученицькому кінці. Коли Максиміан взнав, що знову призначений ним проконсул-християнин, і багатьох римських піданних, захоплених його прикладом, наставив в християнство, гніву імператора не було границь. Повертаючись із походу в Причорномор'ї, імператор вирішив вести армію через Фессалоніки, повним бажанням розправитись із солунськими християнами. Дізнавшись про це, святий Димитрій одночасно наказав свойому вірному служителю Луппу роздати майно бідним із словами:“Розділи багатство земне між ними – будем шукати собі багатства небесного”. А сам віддався посту і молитві, готуючи себе до приняття мучинецького вінця. Коли імператор увійшов в місто, покликали до ньго Димитрія, і він сміло сповідував себе християнином і виявив неправду і суєтність римського багатобожжя. Максиміан наказав заключити ісповідника в темницю, і Ангел зійшов до нього в темницю, втішучи і укріпляючи в подвизі. Тим часом імператор придавався гладіаторським видовищам, любуючись, як його любимий силач, німець на ім'я Лій, кидав із помоста на спис воїнів переможених ним у боротьбі християн. Відважний юнак, на ім'я Нестор, із Солунських християн, прийшов в темницю до свого наставника Димитрія і просив благословити його на боротьбу з варваром. По благословенню Димитрія, Нестор подолав, молитвами святого угодника, лютого німця і кинув його із помоста на спис воїнів, як вбивця – язичник скидав християн. Розлючений володар наказав негайно стратити святого мученика Нестора пам'ять 27 жовтня) і послав воїнів в темницю – проб

книги, фільми, ІНТЕРНЕТ:)

інтуіція, базука, 95квартал.......0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000022222222222222222222222222211111111111111111111111111111111666666666666666666666666666666666666++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++------------------------------------------------------------------------------------------------------------------+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++-------------------------------------------------------\

Akon, David Gueta, Dj Tiesto, Dj Next........:::::::::::::::::::::Музика як вид мистецтва З точки зору класифікації мистецтв музика є[1]: часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці) виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі) незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні). В той же час музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме: зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація), драматичною дією (театральні і кіно- твори), танцем і жестом (балет, пантоміма) Як і інші види мистецтва, музиці притаманні різні соціокультурні функції, зокрема: Гедоністична функція — обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду. Експресивна функція — обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів. Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою. Пізнавальна фунцкія — пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності. Духовно-катарсична функція — обумовлюється її можливістю викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей»[2]. Магічно-сугестивна функція — обумовлюється здатності спричиняти музики вводоити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато вчених пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також Терапевтичну функцію. Суспільно-організаційна функція — зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури. Слід зазначити, що у межах самого музичного мистецтва також виокремлюються різні функціональні домінанти. Досвід свідчить про те, що музичні твори не можуть однаково виконувати всі соціокультурні функції. Одні з них здатні до різнобічного, глибинного впливу на свідомість та підсвідомість людини, інші — мають більш звужений спектр культурних функцій. [ред.] Форма та зміст музики Згідно з радянським музикознавцем Б.Асаф'євим[3], музика є мистецтвом інтонованого смислу (рос. "искусство интонируемого смысла"). При цьому інтонація є найважливішим базовим елементом в музиці, що зв'язує всі параметри музичної тканини — темп, звуковисотність, динаміку, фразування, ритм, тембр і т. д. Можливість передавати думки та емоції людини засобами музичного мистецтва обґрунтовувалась радянськими естетиками фізично та біологічно зумовленим зв'язком звукових проявів людини з його психічною діяльністю (особливо емоційною), а також активності звуку, як подразника та сигналу до дії[4]. В деяких відношеннях музика вважається аналогічною мовленню людини, коли внутрішній стан людини та його відношення виражається за допомогою зміни ряду характеристик звучання його голосу при висловлюванні. Зміст музики складають художньо-інтонаційні образи, тобто відбиті в усвідомлених звучаннях результати відображення, перетворення та естетичної оцінки об'єктивної реальності людиною. (Музична енциклопедія, М., 1973—82). Згідно з сучасними уявленнями, такі образи певним чином, як і будь-яка інша інформація, кодуються і зберігаються на нейродинамічному носії в мозку людини. При чому є підстави вважати, що кодові форми вербальних і невербальних інформаційних потоків є різними. Оскільки, як відомо, сприйняття конкретних образів і сигналів зовнішнього світу є більшою мірою функцією правої півкулі головного мозку, то, вважається, що саме права півкуля більшою мірою відповідальна за музичну діяльність. З огляду на це можна вважати, що створення, виконання та сприйняття музики мають бути усвідомленими, що і робить її художнім мистецтвом.[5] Матеріальне втілення змісту му

БЛА-БЛА